Написати листа
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ENG
Людям із порушенням зору (Тестова система)


26 січня 2021 року кафедра глобалістики євроінтеграції та управління національною безпекою прийняла участь у роботі в онлайн-режимі круглого стола на тему: «Секторальна інтеграція України до ЄС: передумови, перспективи, виклики». Захід проводився Центром Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні. У рамках заходу будули презентовані інформаційно-аналітичні матеріали Центру Разумкова.

В дискусії брали участь урядовці, народні депутати, незалежні експерти: М.Пашков, В.Сиденко, І.Климпуш-Цинцадзе, Т.Качка, А.Петренко, М.Михайленко, О.Кулик, В.Мовчан, М.Гончар, Д.Шульга, Л.Поляков, К.Маркевич.

Обговорювалися наступні питання:
Євроінтеграція-2020: тенденції, здобутки, проблеми. Нові виклики і нові пріоритети співробітництва Києва і Брюсселя в період світової пандемії
Передумови, шляхи активізації і перспективи секторальної інтеграції України до ЄС. Які пріоритетні галузі євроінтеграції можуть стати «локомотивами» швидкого соціально-економічного розвитку України?
Оновлення Угоди про асоціацію Україна-ЄС: потреби, очікування, шанси. Інтереси держави, національного бізнесу і громадянського суспільства.

У своїх виступах вони наголосили, що секторальна інтеграція – масштабний, багатовекторний і різношвидкісний процес, мета якого, образно кажучи, поступове будування в Україні сучасної Європи – “цифрової”, “енергетичної”, “інфраструктурної”, “промислової”, “екологічної” тощо.

Індикатором ефективності євроінтеграційних дій влади є рівень виконання Угоди про асоціацію (в цілому і на секторальних напрямах), який, на жаль, через суб’єктивні та об’єктивні обставини нині не є задовільним. Але очевидне й інше – Угода, узгоджена ще у 2011р., вже не відповідає ані реаліям, ані потенціалу відносин Україна-ЄС. Відтак на порядку денному комплексне оновлення цього документа з метою активного входження України до секторальних ринків ЄС, у т.ч. з продукцією з високою доданою вартістю, а загалом – для ефективного руху до “чотирьох свобод” у відносинах Києва і Брюсселя.

Також у дискусіях особливо підкреслювалось, які процеси гальмують рух до євроспільноти несприятливі геополітичні тенденції, відцентрові процеси середині ЄС, російська гібридна агресія, спалах світової пандемії. На жаль, євроінтеграційний курс поки не вдалось ефективно конвертувати у відчутні для громадян соціально-економічні зміни. Очевидно, що від подолання саме внутрішніх проблем вирішальною мірою залежать як результати євроінтеграції України в цілому, так і процес подальшої імплементації Угоди.