Відзначення Дня гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цей день ми шануємо патріотизм і мужність всіх українців, які восени 2004 року та у листопаді 2013 – лютому 2014 років постали на захист цих ідеалів нашого народу, прагнучи зробити все можливе, аби наша Батьківщина отримала шанс повернутися до родини європейських народів та країн!
З цього приводу в інституті протягом листопада проведено відповідні заходи: кураторські години на яких студентам докладно розповіли про визначну дату в історії України; розміщено тематичну книжкову виставку в читальній залі інституту.
Низка заходів була проведена безпосередньо в день відзначення Дня Гідності та Свободи:
- усі заняття розпочиналися з хвилини мовчання, якою вшановували загиблих під час Революції Гідності, а також борців за волю України;
- представники інституту долучилися до урочистої церемонії покладання квітів до пам’ятника Т.Г. Шевченку з нагоди відзначення Дня Гідності та Свободи;
- влаштовано демонстрацію тематичних відеоматеріалів у холі інституту;
- під час виїзду до Михайлівської школи-інтернату Саратського району Одеської області організовано тематичну творчу роботу «Живи гідно у вільній країні», головна мета якої – це виховання почуття національної гідності та єдності українського народу.
День гідності та Свободи асоціюється з боротьбою за ідеали свободи і демократії, основою яких є почуття національної гідності, самоідентичності. Громадянський обов’язок кожного із нас – розбудова нової, процвітаючої та незалежної держави.
Цьогоріч – 85-ті роковини Голодомору. Україна і світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Великого Голоду 1932-1933 років
Голодомор – акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.
Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.