Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка…

Щорічно у четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору, який забрав мільйони життів українців. Це не тільки померлі – це і ненароджені. Це – носії пронесених крізь століття традицій. Ми здатні порахувати кількість загиблих, та ми ніколи не порахуємо втрачених ідей, помислів, творів, не зведених споруд… Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом. Український народ пережив голодомори 1921-1922, 1932-1933 та 1946-1947 років, які унесли мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. У 1932-33 роках радянським урядом був ухвалений і реалізований план приборкання українського села. Влада розуміла, що саме селяни були носіями традиційних українських цінностей: шанобливого ставлення до праці на землі та її результатів, поваги до особи, а відтак і до приватної власності, що суперечило основним засадам комуністичної ідеології. Відтак у 1932-33 роках більшу частину сільського населення України було фізично знищено. Крім голодомору, у 243 районах України проводилася ще й широкомасштабна репресивна операція органів ГПУ. На думку українських та іноземних дослідників, цифра репресованих українців сягає 10 мільйонів осіб. Верховна Рада України та парламенти інших держав офіційно визнали Голодомор актом геноциду українського народу. Віднайдені та впорядковані місця масових поховань, у містах та селах встановлено понад 7 тисяч пам’ятників та пам’ятних знаків. Дедалі більше країн і міжнародних організацій приєднуються до осуду цього злочину тоталітаризму. На вшанування пам’яті жертв Голодомору о 16.00 оголошується Національна хвилина мовчання, після якої розпочинається акція «Запали свічку пам’яті». Свічки запалюються біля меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору, на центральних площах і вулицях населених пунктів, а також на підвіконнях осель. Запалена свічка – символ скорботи. У її мерехтливому полум’ї – невимовний біль серця. У читальній залі бібліотечного відділу діє книжкова виставка, присвячена цій сумній даті. Можна ознайомитись з історичними документами, спогадами очевидців, бібліографічним покажчиком та іншими історичними матеріалами. Також пропонуємо для ознайомлення презентації, які підготовлені за матеріалами Українського інституту національної пам'яті та висвітлюють сумні сторінки історії знищення українського народу.