28 жовтня 1989 Верховна Рада УРСР прийняла Закон УРСР "Про мови в Українській РСР", який надав державний статус українській мові.
Державна мова - закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, громадських органах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики.
       У Законі сказано: "Відповідно до Конституції Української РСР державною мовою Української Радянської Соціалістичної Республіки є українська мова. Українська РСР забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах життя" (ст. 2 розд. І). Разом із тим у Законі зазначено, що держава створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей, які проживають в Україні.
       В Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996, зафіксовано: "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України... Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається Законом" (ст. 10).
       Українська мова ввійшла у ХХІ ст. як мова, що успішно забезпечує складні, відповідальні та багатоаспектні потреби державного й етнокультурного розвитку українського народу. Потрібно лише сприяти її розвитку.

ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ "Про мови в Українській РСР"